9. Ліб і конс в  Англ в ост трет 19 поч 20 ст. їх внутр. пол.

Функц. Двопарт. сист. у Вел. Брит. вияв в період зміні урядів консер і лібера. Якщо в серед ХІХ ст. у влади перебув перев лібер, в 1870-1880-ті рр. відбувал почерг форм лібер і консерв урядів, з 1886 р. консер приход до влади частіше, а з 1895 р. перебув у влади 10 років підряд (до 1905 р.), після чого в грудні 1905 р. ліберали знову поверн до влади – аж на 17 років, але вже востаннє. Внутр політ. лібералів і консерваторів в останній третині ХІХ ст. суттєво не відріз. Якщо розгляд реф.з демкрат політичної системи, то ліб. розробили проект, а консерв провели виборчу реформу 1867 р., ліберали ж провели реформу 1884 р. Якщо ліберали розпочали реформу місцевого самоупр. у 1870 р., то консерви. продовж її у 1888 і 1892 рр. Це також стосується також соціальних реформ, які змушені були проводити партії в умовах боротьби за виборців. В останній третині ХІХ ст. як консерв, так і лібер прийн низку соц законів: «Про регулювання вугільних шахт» і «Про регулювання рудників» (1872 р.); «Тен ауерз ект» 1847 р., який встановлював максимальний 10-год. робочий день для жінок і дітей, зайнятих в промисловості, в 1874 р. був допов законом, що забороняв роботу в промисловості дітей віком до 10 років. Більшою активн. в сфері внут реф відзнач. ліб., лідером яких в останній третині ХІХ ст. був У.Гладстон (1819-1898 рр.). Перший ліб. кабінет У.Гладстона 1868-1874 рр. увійшов в історію як реформ. Закон про цивільну службу 1870 р. (адміністративна реформа) встановлював обов'язковий публічний екзамен для того, щоб зайняти посаду на державній службі. Військ реф. 1871 р. відмін стар практику купівлі чинів в армії. Шкільна реформа 1870 р. встановл принцип обов'язкової початк. освіти з 5 до 12 років. Закон 1871 р. надавав робітничим профспілкам - тред-юніонам статус юр. особи і ставив їх в рівні умови з організаціями підприємців і давало можливість захищати свої права в суді. У.Гладстон більш, ніж будь-хто з англійських діячів ХІХ ст., зробив для виріш. ірл. питання. Щоб заспокоїти Ірландію після сплеску рев. руху, пік якого прийшовся на 1865-1867 рр., він розпочав з відокремл. англіканської церкви від держави в Ірландії. Гладстон двічі вносив до парламенту білль про надання самоуправл Ірландії – в 1886 і 1892 рр. Але  вони не стали законами. Зміни в Конс партії в 1860-1870-ті рр. пов'язані з іменем Б. Дізраелі (1804-1881 р). Для конс., на відміну від лібералів, був характ. захист трад. цінностей, які склалися в сусп. Тож вони не висували широких планів реформ, як ліберали, однак ніколи не відміняли нововведень, зроблених їх політ опон. Як і ліберали, вони також були змушені зверн до соц. проблем, щоб забезпечити масову підтримку електорату на парламентських виборах. Цьому мала слугувати концепція “народного торізму” або “торійської демокр”, розробл Дізраелі. Її основні ідеї такі: консерв партія має 3 основні завдання – зберегти національну церкву, захистити цілісність Брит. імперії й покращити стан. нар. мас. Ідеї «народного торізму» Дізраелі в консерв партії в цей час розвивав Р.Черчілль, який висунув «прогр. соц. прогресу» в сфері охор здоров'я, буд. житла, страхув тощо.Після Дізраелі Солсбері. Обидві партії не відкидали того, що було зроблено